Вечір – світлиця до 80-річчя Л.Костенко

Мені не треба слави, ані грошей,

Ані щоб сильний світу похвалив, –

Аби хто-небудь, мислію возросший,

До мене часом слух свій прихилив.

Ліна Костенко

Кожне слово має вагу і сенс: перше слово дитини ціною в початок її мовного життя, признання в коханні часом стає початком створення нової сім’ї, коли говориш молитву, то кожне слово важить часом в ціле життя. Але саме Ліна Костенко влучно написала «Страшні слова, коли вони мовчать».

Вже традиційно в гуртожитку проводяться літературні вечори, присвячені творчим особистостям, що зробили грандіозний вклад в розвиток нашої культури та свідомості. 3 червня 2010 року відбувся творчий вечір, присвячений Ліні Костенко. В актовій залі зібрались жителі гуртожитку, студенти нашого інституту, що прийшли на творчий-вечір та поважні гості: В.В. Полянко, В.Ф. Кифяк, О.Г. Гімчинський, Ю.М. Пацаранюк, Романова М., Валентина Василівна –  бібліотекар першотравневого райвиконкому.

Впродовж вечора ведучі Г.Брошко, В.Зозуля, О.Молдавчук, А.Кальмук, Ю.Гладкий, О.Колісник розповідали про життя та творчість Ліни Костенко, студенти-мешканці гуртожитку І.Бабина, Т.Тлуста, Я.Гринюк, Т.Довгань та В.Стефанюк декламували чудові вірші поетеси, адже лірика її просякнута життєвими реаліями, проблематикою та поривами душі. Підкреслили чуйність та милозвучність поезії Ліни Костенко Мельник Віталіна та Звертановська Вікторія, які заспівали дуетом «Журавлі» під супровід гітари. Пісня «Поїзд у Варшаву» у виконанні Звертановської В. передала глядачам настрій закоханої героїні, серце якої розривається між любов’ю до Батьківщини та коханого.

Юлія Михайлівна Пацаранюк розповіла про своє знайомство з Ліною Василівною, про любов до її поезії та надихнула молодь поважати та вивчати творчість наших письменників.

Родзинкою вечора став виступ Остапа Ножака – викладача кафедри журналістики ЧНУ ім. Ю.Федьковича, редактора першої родинної газети «Жаринка», лауреата літературного конкурсу ім. Вадима Коваля, лауреата Всеукраїнського конкурсу «Молоде вино», автора книги «Кохаючи серп і молот постмодернізму». Молодий письменник прочитав свої твори, які викликали бурхливі оплески, веселі посмішки на обличчях слухачів та бажання дівчат взяти автограф у молодої талановитої людини.

Фінальна промова Л.В.Снігур стала запрошенням на продовження творчого вечора у вересні.

За традицією, останньою виступила В.В.Полянко, яка висловила подяку за підготовку творчого вечора та підтримала студентів, які, навчаючись все-таки  знаходять час організовувати такі зібрання. Вона також закликала не забувати мову, адже рідна мова і вчинки є основою рідної Батьківщини, а вона – завжди у наших серцях…

[повернутися]